Що таке булінг?
Булінг (від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник)  означає процес свідомого жорстокого ставлення : фізичного та психологічного з боку однієї  обо групи дітей до іншої або інших дітей.

Сьогодні надзвичайно загострилася проблема насильства серед учнів школи. Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Які форми  шкільного булінгу?
Систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини); задирство;фізичні і психічні приниження;різного виду знущання; бойкот та ігнорування; псування особистих речей та інші  форми шкільного болінгу.

Випадки насильства серед учнів завжди були частиною школи, однак зараз вони стають дедалі помітнішою. За статистикою, на сьогоднішній день в Україні жертвами буллінгу стають 8 з 10 дітей. Початок цьому дає такий собі рекет щодо  учнів молодших класів, коли, наприклад, старші діти відбирають у них мобільні телефони. Серед же дітей 11-15 років поширені плітки, принизливі жарти і бойкот.

Як починається булінг?
Цькування завжди починає одна людина для того, щоб затвердити свій авторитет, розважитися або отримати якусь вигоду.

Решта дітей, спостерігаючи за діями булера, або їх ігнорують, або обурюються і намагаються втрутитися. Але побачивши, що жертва не чинить опір та від вчителя не  має підтримки, діти відчувають безпорадність, і їх настрій може змінитися – від співчуття жертві до подразнення та  байдужості.

Основні ознаки булінгу.

  • Нерівність сил агресора і жертви;
  • Повторюваність насильства;
  • Гостра емоційна реакція жертви.

Найчастіше цькування відбувається в школах, де діти апатичні і розчаровані, а їх потреба у визнанні і розумінні не задоволена.

Одним з найяскравіших прикладів булінгу стало побиття дівчатками-підлітками двох своїх  однолітків. Інші підлітки, які стояли поруч, ніяк не втручалися в конфлікт, а навпаки підбивали школярок і знімали все на відео. Дівчаток врятувало тільки те, що пенсіонерка побачила це в вікно свого будинку і викликала поліцію.

Жертви і булери.
Жертвою цькування може стати абсолютно будь-яка дитина не дивлячись на те, яка би сильна вона не була. Однак найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самовладання, легко піддаються емоціям.

Булерами ж найчастіше стають діти, які виховуються без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих. У більшості таких дітей – яскраво виражені нарцисичні риси характеру; їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей, доводити власну перевагу.

Що потрібно робити?
Дітям не варто намагатися вирішити ситуацію самостійно, адже з булером не завжди можна знайти спільну мову. Краще звернутися до батьків, вчителів, або старшим, яким дитина довіряє.

Батьки повинні уважно вислуховувати скарги дитини і ставитися до цього серйозно, а не просто відмахуватися словами «дай здачі». Завдяки підтримці батьків, дітям легше переживати проблеми в школі.

Також варто звернутися до шкільних вчителів і звернути їх увагу на цю проблему. У випадку критичної ситуації варто залучити поліцейських і навіть подумати про зміну місця навчання.

Крім того, за витівками булера не можна спостерігати, адже йому потрібні глядачі для того, щоб максимально проявити демонстративну поведінку.

Варто пам’ятати: не можна закривати очі навіть на найменший прояв цькування, адже розібратися з ситуацією можна лише спільними зусиллями і якщо вчасно звернути на неї увагу.