Багато родин в різний період життя, переживають складні часи. І кожен їх член має свою не просту історію.
В свої неповні 23 роки Дарина вже мала трьох дітей. Жінка постійно проживала з ними то у знайомих, то в орендованих квартирах. Особливого бажання працювати Дарина не мала. Сім’я існувала за рахунок державної допомоги на дітей. Час від часу жінка підробляла на сезонних роботах. Коштів постійно не вистачало, тому вона часто змінювала адресу проживання, залишаючи на попередніх квартирах великі борги за комунальні послуги та орендну плату.
Про ситуацію, що склалась у родині стало відомо наприкінці минулого року, коли до Каховського міського центру соціальних лужб для сімї, дітей та молоді (далі – Центр) надійшло повідомленні зі школи про те, що одна з учениць першого класу декілька тижнів не відвідує навчальний заклад, а у матері вимкнутий телефон.
Відвідавши сім’ю, перед очима працівників Центру постала жахлива картина. Троє малолітніх дітей 3-х, 5 – ти та 6 –ти років спали на матрацах, що лежали на підлозі. Зранку діти нічого не їли, та й їсти особливо було нічого. Електропостачання було вимкнуте за борги. До того ж, їх мати  вчасно не переоформила державну допомогу на дітей, оскільки втратила паспорт. Таке безвідповідальне ставлення до свого життя та життя своїх дітей не могло залишитись без уваги.
Було прийнято рішення взяти родину під соціальний супровід. Поки з матір’ю тривала робота, діти тимчасово були влаштовані до санаторного закладу.
Перш за все жінці було надано допомогу у відновленні паспорту, після чого жінка змогла стати на облік в Центр зайнятості та переоформити державну допомогу на малечу. Згодом, влаштувавшись офіційно на роботу до місцевого супермаркету, Дарина погасила борг за електропостачання та частково за інші послуги. Не байдужі люди допомогли облаштувати квартиру необхідними меблями. Малюки повернулись до матері в світлу, чисту та затишну оселю. Молодші діти почали ходити до дитячого садочку, старша дівчинка повернулась до навчання.
Соціальний супровід був завершений з позитивним результатом, але робота з родиною триватиме. Ця історія переконує в тому, що будь яка сім’я має резерви, а задача фахівця із соціальної роботи полягає у вмінні їх відшукати та розумно використати.