Цього року в Херсонській області стартувала урядова програма реформування інтернатних закладів. Процес деінституалізації розпочався із затвердженням Кабінетом міністрів Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки.

Основна мета реформи інтернатних закладів – вчасно виявити проблеми та допомогти сім’ям з дітьми, надати відповідні послуги, щоб дитина не потрапила до інтернатного закладу, а жила в сім’ї, безпеці та благополуччі. Розвиток послуг підтримки сімей з дітьми на рівні громад є запорукою успіху цієї реформи, яка передбачає, також, розвиток превентивних і соціальних послуг, максимально враховуватимуть інтереси дітей, зокрема, дітей з особливими потребами.

Наразі триває перший етап реалізації Стратегії. Здійснена оцінка мережі інтернатних закладів, оцінка підтримуючих послуг: соціальних, освітніх, реабілітаційних та медичних, орієнтованих на задоволення потреб та захист прав дитини та її сім’ї. Наступний крок – підготовка та затвердження регіонального плану реформування системи інституційного догляду.

Чому потрібна деінститулізація?

По-перше, перебування дитини в інтернаті має негативні наслідки, як для неї самої, так і для суспільства :, не готовність до самостійного життя у соціумі, відсутність необхідних соціальних умінь та навичок, формування споживацької позиції, руйнація особистісних зв’язків з батьками, діти яких довготривало перебувають в інтернатних закладах.

По-друге, держава витрачає на інтернатні заклади мільярди гривень. Водночас, на фахівців з соціальної роботи, які надають підтримку сім’ям з дітьми та не допускають потрапляння дітей до інтернату, витрати зменшуються. Тільки у Херсонській області кількість ФСР скоротилась на 84%.

Замість інтернатів у громадах планується надавати послуги: соціально-психологічна реабілітація, робота з батьками дітей для повернення дитини до родини, соціальна адаптація дітей до суспільства, соціальна профілактика, поліпшення відносин в родині тощо.

Діти, які за різних причин все ж залишаться в інституціях– житимуть у невеликих установах в умовах, максимально наближених до сімейних, – від 10 до 15 осіб в одному закладі.

Виведення дітей з інтернатів розпочнеться з повернення до біологічних родин за умови відсутності ризику життю та здоров’ю дитини або пошук нових батьків, відповідно до оцінки потреб та індивідуальних планів на кожну дитину.